Який ринок маємо сьогодні і який матимемо завтра. Інтерв’ю СЕО Інвестиційної компанії INTELEVRAZ для журналу “ЗЕРНО”

Юрій Дячук, CEO Інвестиційної компанії INTELEVRAZ, експерт

Базою для експертизи земельного ринку та ситуації в АПК України є 10-річний досвід нашої компанії, «ІНТЕЛЄВРАЗ» – інвестиційний бутік, рідкісна й незвична форма в наших реаліях. Ми спеціалізуємося на залученні інвестицій, як українських, так і зарубіжних, в українську економіку. Ще до створення компанії і на перших етапах її існування ми брали участь у купівлі дрібних господарств та об’єднанні їх у холдинги. Ринок був іншим, я пам’ятаю часи, коли в кукурудзяному пасі право оренди коштувало 150 дол/га, потім зросло до 500, потім до 1000. Були й пікові моменти, були й періоди падіння. Останнім часом я спостерігаю коливання від 700 до 1000 дол/га, залежно від зони.

Бутікових компаній вкрай мало, оскільки вони стоять на багаторічному досвіді, великій кількості кейсів. Ми перетиналися на цьому ринку з компаніями «великої четвірки», які, здебільшого, виконують аудит для великих гравців і потім доволі професійно оперують їх активами, оскільки добре орієнтуються, з чим мають справу. В цій діяльності важливо, щоб власник і радник однаково розуміли ціну активу. Нам траплялися ситуації, коли власник не розумів ціни свого підприємства, занижував її, а останнім часом, навпаки, частіше бувають випадки, коли власник ціну завищує. Все це нормальні реалії ринку. Ринок не є публічним, він доволі закритий, і реальні угоди не афішують вартість. Складно визначити, яку вартість має земля, а це ключовий фактор оцінки бізнесу у рослинництві. Вигідність співпраці з нами для продавця полягає в тому, що ми знаємо всіх інтересантів в зоні діяльності підприємства, знаємо репутацію людей, які продають бізнес, – це перевага для покупця. Коли ми готуємо інформацію для покупця, ми надаємо йому знеособлені дані і лише після того, як підписуємо угоду конфіденційності, відкриваємо імена осіб. Продавця ми позбавляємо необхідності особисто комунікувати з покупцем, це важливо, коли угода відбувається між сусідами. Наше завдання – продати за максимально ефективну ціну.

Зараз ринок в очікуванні. Хоча, гадаю, ситуація з COVID19 не вплинула на сільгоспвиробників. Так, є падіння, пов’язане з унікально безсніжною зимою, це вплинуло на озимі культури, низькими запасами вологи, але цикли аграріями чітко дотримані, вони працюють за графіками. Що стосується ярих культур, кукурудзи та соняшника, урожайність буде хороша, а по деяких регіонах – пікова. Ринок злиття й поглинань, mergers and acquisitions, M&A, перед прийняттям закону про ринок землі зупинився. Люди не розуміли, як діяти, була купівля лише кількох лотів у зоні присутності або обмін, ми й самі інвестували в агробізнес і продали його у квітні. Але після прийняття закону ринок рушив. Інтерес тільки зростає, в умовах нестабільності рослинництво дуже привабливий сегмент. Відсутність гучних угод ще не говорить про колапс, угоди на ринку землі – не те, що відбувається миттєво. Зараз відбувається угода, яка не афішується, люди зайшли в управлінські процеси компанії з іншої компанії, і угода буде закрита на земельний банк понад 20 тисяч гектарів обробітку. На ринку вже були продані компанії і у 4 тисячі га, і у 5 тисяч вже після прийняття закону. І у нас є у портфелі продаж компанії з земельним масивом понад 5 тисяч га, і доволі високий інтерес спостерігається, все це фактори пожвавлення ринкових процесів. На ринок не вплине вартість прав оренди, вона не зростатиме й не падатиме. Хоча це єдиний спосіб здійснювати купівлю масивів з великою консолідацією. Інакше доведеться скуповувати дрібні клаптики землі. А люди, які створять умови для купівлі консолідованих земель, зможуть забезпечити 50-100% ефективність вкладених інвестицій.  

Відкритий ринок запустився з купівлі земель, які надавали учасникам АТО. Зараз він не зростає і стоїть на місці, але доступ до нього має обмежене коло інвесторів в регіонах, хто безпосередньо знає, де ця земля. Цей сегмент ринку значно пожвавиться після 2021 року, люди розглядатимуть його як інвестиційний актив або додаток до пенсії. Зараз вони налаштовуються на це. Відбудеться і вихід на ринок певної кількості людей, які сьогодні не володіють інформацією про існування ринку земель учасників АТО, про угоди емфітевзису, і це спричинить зростання ціни на 30-40%. В перший рік ми будемо фіксувати ціну 2000-2500 доларів за гектар. А от 2024 року очікуємо подвоєння ринку. Для консолідованих лотів землі буде відкрито фінансування, зараз велика кількість банків шукають шляхи на цей ринок, щоб зайти з великим капіталом кредитування. Буде певний бум, буде й бульбашка, як завжди в часи відкриття фінансування.

Модель поведінки сільгоспвиробника – знайти інвесторів, які допоможуть йому викупити землю і продовжити діяльність по вирощуванню культур. Тому що викуп землі для аграрія може виявитися катастрофічним, він зможе викупити 30% землі, яку обробляє, і ці кошти давно у нього акумульовані. Минулого року зупинився ринок купівлі агротехніки, сільгоспвиробники оптимізувалися. Але на решту земель треба буде шукати партнера, інвестора. Важливо також стримати ринок оренди, яка невпинно зростає у вартості. Цей фактор має поріг економічної доцільності, про що орендодавець, зрозуміло, не думає. Рекордний врожай у світі може зробити орендні землі збитковими. Аграрії мають складний доступ до фінансування, воно в Україні дуже дороге, і навіть зниження облікової ставки НБУ до 6% не зумовило здешевлення кредитів. Кажуть, у США ще вища ціна оренди землі, але я деяких фермерів з США бачив і в Україні в якості покупців агрокомпаній, – маржинальність при високій оренді настільки низька, що вони шукають в інших країнах можливостей заробляти. Їх багато і в Латинській Америці. Хоча з приходом капіталу вартість оренди землі ще підросте.

Підвищення курсу долара для аграрія – плюс, тому що більшість cost у нього зафіксована у гривні, а урожай реалізується у прив’язці до валюти. Аграрію страшна не слабка, а сильна гривня, такі економічні реалії. При зниженні курсу собівартість у аграрія зростає. Залишаються проблеми з обіговими коштами, які не можна закрити через нерозвинену фінансову культуру, відсутність заставного майна. В такій ситуації аграрій повинен чітко визначити для себе, якого розміру лот він хоче залишити, як якір, для виробничої бази та ефективної діяльності. Насправді ці суми у аграріїв вже є, адже вони розраховували, що ринок буде введено раніше і припинили інвестування. На решту площ треба шукати фінансових партнерів, які зацікавлені у придбанні земель та передачі їх в оренду. Для багатьох – це додаткові можливості. Можемо очікувати ще й трансформації великих холдингів із запуском ринку землі, адже ринок не передбачає існування великих моделей із власним земельним банком. Холдинги також припасовуватимуть свою структуру до ринку з обмеження 10 тисяч гектарів в одні руки.

Звісно, головна складність для аграрія – потреба самостійно приймати доленосні рішення. Тут і може стати в пригоді досвідчений радник, консультант, інвестиційний бутік з репутаційним капіталом, з цінностями, які поділяє кожний працівник, – добропорядність, чесність, вигідність діяльності для клієнта, логіка та здоровий глузд. Щоб будь-яка економічна дія була скерована на користь людині і на користь Україні.

+

Новости из той же категории

Другие новости, которые могут вас заинтересовать

“Ринок землі та правила на ньому повинні створити ми самі”

“Ринок землі та правила на ньому повинні створити ми самі”

Автор: Юрій Гончаренко ВІД РЕДАКТОРА. Мій заступник поскаржився: говорив із фермером, а той каже, що нічого для себе в другому номері журналу не знайшов, бо там прогрес і передові технології, а йому...

читати більше
Піщинки, камені та брили земельного ринку

Піщинки, камені та брили земельного ринку

Ринок землі турбує всіх, як турбує всіх явище, якого ніхто не бачив і ніхто не знає нічого про нього достеменно. Як у фільмі жахів. Поки жах не з’явиться на екрані, всі завмирають і трусяться. От...

читати більше

Доверьтесь команде профессионалов в мире недвижимости и инвестиций

Получить ранний доступ к проектам и новостям


Контакты


ГЛАВНЫЙ ОФИС

Бизнес Центр Кияновский,

Кияновский пер. 3-7, оф. 220

ТЕЛЕФОН   +38 (044) 272-34-27